Горіс
Горіс – адміністративний центр області Сюнік, розташованої в південно-східній частині Вірменії. Місто знаходиться в долині річки Варарак в 250 км від Єревану. Горіс оточений скелястими грядами, які отримали назву Кам’яний ліс Горіс. І насправді підносяться тут кам’яні піраміди, стовпи і колони різного кольору, що утворилися в результаті вивітрювання, схожі на могутні дерева. Кам’яний ліс Горіс – одне з небагатьох місць на землі, де можна побачити подібні останці. Подивитися на це диво природи можна з оглядового майданчика, який знаходиться біля в’їзду в Горіс. Інша не менш відома пам’ятка Горіс – печерні поселення Барцраване, Керес, Хндзореске і Шінуайре. Вони розташовані на протилежному березі річки Варарак. Поселення висікалися в скельних підставах і складалися з кількох ярусів. Печерні міста, навколишні Горіс, були заселені з давніх часів і до середини 20 століття.
На захід Горіс в долині річки Воротан розташоване місто Сісіан, де збереглася церква Сісаван 7 століття з фрагментами давніх розписів. Недалеко від Сісіана знаходиться Шакійскій водоспад, який вважається одним з найкрасивіших у Вірменії. Водоспад сформувався на притоці Воротан – річці Шаки. Водоспад цікавий тим, що, з-за встановленої поруч ГЕС, яка використовує води річки, періодично потік води то зменшується, то збільшується, як ніби його хтось включає і вимикає.
Також з Горіс можна відправитися на південь області до чудового пам’ятника древньої архітектури – Татевскій монастирю. Монастир був заснований в 9 столітті на місці древнього святилища і мав потужні укріплення, так як розташовувався на кордонах Сюнікський князівства. З-за свого стратегічного положення монастирю довелося виконувати функції не тільки релігійного центру Східної Вірменії, а й політичного центру. Саме тому монастир мав потужні оборонні укріплення, а також безліч потайних ходів та сховищ.
Крім того, в околицях Горіс розташований міжреспубліканський заповідник Карагельскій (Севлічскій), який був організований в 1987 році з метою охорони природного комплексу високогірного озера Карагель (Севліч). Озеро Карагель лежить на висоті 2658 м в кратері згаслого вулкана. Довжина його сягає 1950 м, максимальна ширина – 1250 м, максимальна глибина – 7,8 м. Рослинність узбережжя озера представлена в основному луговими спільнотами. У 1967 році в озері була акліматизована севанская форель.
З недавніх пір з Горіс можна відправитися по сучасному автомобільному шосе в невизнану Нагірно-Карабахської Республіки, що розташована не території Азербайджану. Нагорний Карабах здавна населений вірменами і тому головними його визначними пам’ятками також, як і у Вірменії, є численні середньовічні християнські монастирі і фортеці.